Суддя, адвокат і прокурор. Про прокурора суддю

Суддя, адвокат і прокурор. Як забезпечується правосуддя?

1. Що таке трикутник правосуддя?

Трикутник правосуддя — це адвокат, прокурор і суддя. У кожного з них своя чітко визначена роль. Якщо прибрати якусь із них, правосуддя «втрачається».

Саме тому адвоката, прокурора й суддю мають об’єднувати не лише процесуальні формальності, але й більш важливі речі — спільна система цінностей та прагнення справедливого правосуддя. Втілити цю модель на практиці — одне з ключових завдань судової реформи.

2. Що роблять адвокат і прокурор?

Адвокат і прокурор представляють сторони, які змагаються в судовому процесі. Їхня робота — підготувати і надати в суді докази й аргументи на свою користь. Обидві сторони повинні мати у судовому «змаганні» абсолютно рівні можливості.

3. Що робить суддя?

Суддя керує перебігом судового процесу. Він сприяє врегулюванню спору між сторонами, допомагає їм реалізувати свої права та запобігає зловживанню цими правами під час процесу. За результатами представлених фактів суддя приймає рішення в межах того, про що його просить позивач в судовому позові або обвинувач в обвинувальному акті.

4. Чому для забезпечення правосуддя потрібні саме три учасники?

Судовий процес представляє собою виважену, збалансовану процедуру, де кожній стороні даються рівні можливості. Можна провести таку аналогію: роль судді схожа на роль футбольного арбітра. Не випадково їх обох називають «суддями». Адвокат та прокурор разом зі сторонами — це «команди». Вони змагаються, надаючи аргументи, докази і свідчення. Арбітр пильно стежить за матчем, не дає гравцям порушувати правила і, зрештою, оголошує результат гри. Саме тому так багато залежить від судді, безстороннього арбітра, який не має підігрувати жодній зі сторін і гарантує їхнє право на справедливе правосуддя.

5. Чи ловить суддя злочинців?

Ні, не ловить. Суддя також нікого не карає. Його роль полягає в тому, щоби вислухати обидві сторони і винести ухвалу на основі їхніх аргументів і зібраних у справі доказів, адже мати уявлення про злочин і довести злочин в суді — це різні речі. Якість досудового слідства та роботи прокурорів — це ключові умови забезпечення покарання за злочин. Водночас будь-яка особа має право на правничу допомогу професійного захисника — адвоката. Суддя ж не має грати ані за одну, ані за іншу сторону.

СКАРГА НА СУДДЮ: ВІД ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДО ЗВІЛЬНЕННЯ

Кількість переглядів: 4301

Про що:
Ви дізнаєтеся, на які дії судді і куди можна поскаржитися. Крім того, у цій інструкції роз’яснюється яким чином це зробити та до якої відповідальності можуть притягнути суддю.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) визначає порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ст. 106 Закону суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) умисне або внаслідок недбалості:

а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;

б) незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;

в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу;

г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

ґ) незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;

д) порушення правил щодо відводу (самовідводу);

2) безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;

3) допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;

4) умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;

5) розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;

6) неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;

7) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);

8) втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;

9) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;

10) зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;

11) використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;

12) допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;

13) ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя;

14) непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;

15) визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;

16) неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;

Читайте так же:  Заключение договора о вывозе мусора стало обязанностью собственников. Договор на вывоз стоков

17) подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;

18) неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;

19) декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.

Крім того, згідно з ст. 127 Конституції України , судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Порушення цього принципу може мати наслідком звільнення судді з посади (п. 2 ч. 5 ст. 126 Конституції України).

Будь-яка особа має право звернутися зі скаргою, якщо їй відомо про вказані вище порушення вчинені суддею. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи — через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування — через своїх керівників або представників.

Відповідно до ст. 108 Закону, дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя. Таким чином, звертатися зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді необхідно до Вищої ради правосуддя.

До суддів може бути застосоване дисциплінарне стягнення у виді:

2) догани — з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця;

3) суворої догани — з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців;

4) подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя — з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді;

5) подання про переведення судді до суду нижчого рівня;

6) подання про звільнення судді з посади.

Дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:

1) ПІБ (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;

2) ПІБ та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;

3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку;

4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання.

Вища рада правосуддя затвердила та розмістила на своєму офіційному сайті зразки дисциплінарної скарги та заяви про порушення суддею (суддями) вимог щодо несумісності. Завантажити їх можна за адресою: http://www.vru.gov.ua/add_text/155

Довідково

Якщо Вас зацікавили окремі питання, пов’язані із зверненням зі скаргою на дії суддів, – Ви завжди можете поставити їх юристам ТІ Україна, відвідавши розділ «Запитання юристу» на нашому сайті.

Суддю і прокурора виправдали від хабара, побачивши провокацію

Суддю Ківерцівського районного суду Волинської області Світлану Поліщук і екс-прокурора району Володимира Мойсейця виправдали від звинувачень в отриманні хабара за недоведеністю вчинення злочину.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок Рівненського міського суду від 21 травня.

У 2011 році до Ківерцівського суду надійшла справа за звинуваченням двох осіб у зґвалтуванні і пограбуванні неповнолітньої. Після початку розгляду родич одного з підсудних, будучи раніше знайомий із суддею Поліщук, зустрівся з нею і запитав про можливе покарання і чи може вона призначити покарання, не пов’язане із позбавленням волі. Суддя начебто скористалася цим і заручилася підтримкою прокурора Мойсейця, попросивши не подавати апеляцію на винесений нею вирок. Поліщук нібито повідомила прокурору, що має намір узяти хабар і застосувати звільнення від покарання з випробуванням. Йшлося про 5 500 доларів, із яких 3 500 мав би отримати прокурор. Родич підсудного звернувся до СБУ із заявою про злочин.

А потерпіла дівчина згодом свідчила в суді, що її не гвалтували і вона обмовила обвинувачених. В грудні 2011 прокурор начебто отримав 5 500 доларів за те, що дасть вказівку підлеглому виключити із обвинувачення ст.152 КК про згвалтування. Після цього одразу відбулося затримання.

Суддя звинувачень не визнала. Вона розповіла, що родич підсудного неодноразово, а саме шість разів приходив до неї на роботу в суд і переконував, що підсудні не винуваті і справа щодо його пасинка сфальсифікована. В ході судового слідства потерпіла змінила свої показання, заявивши, що її не ґвалтували. При черговій зустрічі із родичем одного із обвинувачених вона порадила йому звернутись до прокурора району Мойсейця. Але, як стверджувала суддя, ніякої змови і спільних дій з прокурором не було і хабар вона не отримувала.

Обвинувачений прокурор також вину не визнав. Він розповів, що коли дізнався, що потерпіла змінила свої показання, то рекомендував підлеглому прокурору в дебатах просити суд про покарання у виді семи років позбавлення волі. У день затримання до нього на прийом прийшов незнайомий чоловік і просив вислухати у справі про зґвалтування, просив не позбавляти дітей волі. Прокурор Мойсеєць сказав, що особисто не займається цією справою і поспішає на нараду до прокурора області. Після розмови він пішов шукати водія і машину і не міг знайти та зайшов у котельню. Слідом зайшли співробітники СБУ і стали запитувати про гроші, казали видати добровільно і провели обшук в котельні і вилучили пакунок з доларами.

Сам заявник сказав, що справу проти свого пасинка вважав сфальсифікованою міліцією і почув від швагра (брата дружини), що суддя Поліщук розглядатиме її за грошову винагороду. Прокуратурі та міліції він не довіряв, з діями судді був не згодний і просив СБУ розібратися. Суддя йому сказала, що допомогти не може, і пояснила, що все залежить від прокурора району. Після зміни потерпілою показань він знову прийшов до судді і зустрівся з нею в коридорі та сказав, що технічна документація на 5,5 листах у нього на руках. Термін «технічна документація» він придумав сам, щоб замаскувати розмову про наявний у нього хабар в розмірі 5,5 тис. доларів. Суддя відмовилась брати гроші і сказала, що без прокурора Мойсейця нічого не вирішить. Він зробив висновок, що суддя і прокурор домовились між собою. У нього була мета, щоб при викритті хабара настали негативні наслідки для судді чи прокурора. На останній зустрічі прокурор начебто сказав йому вийти на вулицю і покласти гроші в котельні на диван під газету. Співробітники СБУ не уповноважували його йти до прокурора Мойсейця. Тому він не знає, чому співробітники СБУ прибули після залишення грошей в котельні.

Швагро заявника повідомив, що раніше давав деякі показання під психологічним тиском працівників СБУ. Крім того, з його слів, заявник схильний до брехні і його обмовив.

Охоронець суду розповів, що суддя просила не впускати заявника і робила зауваження, чому він знову зміг пройти.

Адвокат говорив, що вітчим обвинуваченого пропонував дати прокурору чи судді п’ять тисяч доларів.

Суд зробив висновок, що заявник скоїв провокативні дії щодо прокурора і судді. Обвинувачення суд визнав таким, що ґрунтується на припущеннях і виніс виправдувальний вирок.

У 2016 році суд уже виносив вирок у цій справі, визнавши винним прокурора і виправдавши суддю. Прокурора було засуджено до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Але цей вирок був скасований і справа слухалася повторно.

Читайте так же:  Гост требования безопасности компьютеру. Гост требования безопасности компьютеру

САП відсторонила і подала скаргу на прокурора Ярову. Та попередила суддю Окружного адмінсуду Києва про обшуки

Спеціалізована антикорупційна прокуратура відсторонила старшого прокурора групи у справі «Роттердам+» Ольгу Ярову через її контакти з суддею Окружного адміністративного суду Києва Євгеном Абловим. Про це у Facebook повідомив журналіст Юрій Бутусов, опублікувавши відповідні документи.

Крім того, глава САП Назар Холодницький подав скаргу на Ярову до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП). Ярова підозрюється в порушенні низки статей Кримінально-процесуального кодексу.

Холодницький поскаржився на Ярову після передачі в САП нових записів у справі суддів Окружного адмінсуду, де фігурувала його підлегла. Прокурорку відсторонили від ведення всіх справ. Якщо КДКП визнає поведіку Ярової такою, що не відповідає статусу прокурора, то по ній буде розпочате кримінальне провадження.

Згідно з опублікованими документами, 21 березня Ярова прийшла до Аблова і попередила його про майбутні обшуки в суді співробітниками Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Також Ярова повідомила судді про підготовку детективами НАБУ обшуків у фігурантів однієї з кримінальних справ. При цьому Аблов завив, що не хоче йти на допит. Тоді Ярова запропонувала Аблову «викликати» його на допит до себе. У підсумку, як випливає з документів, Ярова викликала Аблова до себе на допит у день, коли був намічений обшук.

«Вас с пристрастием допрашивать или как?» — суперскандал: прокурор по «Роттердам+» Ольга Яровая отстранена от дела.

Варто зазначити, що в січні цього року Холодницький вже подавав скаргу на Ярову — через те, що прокурорка в робочий час без службової необхідності відвідала з?їзд партії Юлії Тимошенко. Тоді КДКП винесла Яровій сувору догану, але не звільнила.

  • Генеральна прокуратура і Національне антикорупційне бюро підозрюють суддів Окружного адмінсуду Києва у втручанні в роботу державних органів.
  • 2 серпня Генеральна прокуратура вручила підозри головному судді Окружного адміністративного суду Києва Павлу Вовку, суддям Євгену Аблову і Ігорю Погрібніченку, а також судді Суворовського районного суду Одеси Івану Шепітку.
Читайте також:

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter — ми виправимо

Вихід з рівності

Прокурор має привілей, якщо користується тими ж дверима, що й суддя

Після того як медсестра покинула у відділенні 11 новонароджених, сталася пожежа, унаслідок якої загинуло 5 дітей. Спочатку її викликали до суду як свідка, а невдовзі арештували. Потім жінка збрехала, чим, мабуть розгнівила Феміду. У порушеннях же конвенційних гарантій розбирались у Страсбурзі.

Ціна відлучки

Заявниця у справі «Cirstea v. Romania», асистувала в одному з бухарестських пологових будинків. Її призначили відповідальною за відділення інтенсивної терапії для новонароджених. Одного фатального дня вона залишила малят на кілька хвилин, і саме в цей час приміщення зайнялось. Із 11 дітей вижило 6, і в трагедії почали шукати винних.

Прокуратура порушила кримінальну справу. Флорентина Кирстея виступала в ній як свідок. Від неї слідство дізналося про запах горілого, який та відчула. Утім, перевіривши всі електричні пристрої, медсестра виявила, що вони не пошкоджені, тому згодом вийшла з палати терапії.

Прокуратурі дали дозвіл на прослуховування та спостереження за переміщеннями жінки протягом місяця. Дії були негласними, але обвинувач вирішив висловити свою позицію щодо провадження в інтерв’ю. Він заявив, що під час пожежі в медичного персоналу був корпоратив, тільки слідство ще не встановило, чи відвідувала його Ф.Кирстея. І додав: тільки вона могла відчинити двері у відділенні інтенсивної терапії, оскільки лише в неї був магнітний ключ.

Так прокурор фактично визнав медсестру винною. Невдовзі жінка стала підозрюваною. Її заарештувати на добу.

В ізоляторі вона знову давала показання, але вже в присутності адвоката. Ф.Кирстея зазначила, що виходила в одне приміщення, потім у туалет, у ще одну кімнату, а далі не змогла ввійти до відділення терапії через дим. Було прийняте рішення взяти її під варту. У суді жінка дещо змінила показання.

Ф.Кирстея зізналася, що залишила немовлят не з власної волі, а тому, що колеги попросили «підскочити». Такою заявою вона спонукала суд подовжити строк затримання на 29 днів. При цьому законники послалися на практику Європейського суду з прав людини за §1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справах «Fox, Campbell and Hartley v. UK», «Dumont-Maliverg v. France»). Тобто підтвердили, що застосування такого заходу виправдовується тим, що була наявна обґрунтована підозра в тому, що заявниця скоїла злочин, в якому її обвинувачували. У суддів склалося враження, що остання порушила свої професійні обов’язки, що призвело до дуже серйозних наслідків.

Свою роль також відіграла нещирість жінки. З’ясувалося, що один її колега також змінив свої показання в ході слідства. Тому, «зважаючи на тяжкість скоєного й сильне почуття незахищеності, яке відчувала громадськість після останніх подій», тимчасове затримання виправдовувалося необхідністю захисту громадського порядку.

Проте заявниця вважала, що юстиція не мала тих доказів, які дозволяли б уважати, що вона скоїла злочин, тому й оскаржувала таке рішення. А занепокоєння суспільства пояснювала не своїми діями, а тим, що в лікарні взагалі могла статися пожежа. Та суд своєї позиції не тільки не змінив, а ще й подовжив строк тримання під вартою, мотивуючи це тим, що заявниця, будучи на волі, може спробувати вплинути на свідків.

Так запобіжний захід плавно перетік в ув’язнення на 2 роки та 2 місяці, тобто слідство все-таки знайшло докази того, що вина лежить саме на медсестрі.

Слово про арешт

Ф.Кирстея поскаржилася на арешт у ході розслідування до ЄСПЛ. У Страсбурзі нагадали, що судовий перегляд обставин затримання повинен бути автоматичним, тобто судді не мають чекати, щоб їх про це попросив затриманий. Такі висновки містяться в рішеннях у справах «Viorel Burzo v. Romania» та «McKay v. UK».

Заявниця стверджувала, що її фактично звинуватили в тому, що вона загрожує громадському порядку через те, що прокурор поширив у ЗМІ неправдиву інформацію. Такі дії посадовця, на її думку, суперечать духу конвенції та принципу презумпції невинуватості в діяльності судової влади, у тому, що в громадськості виникла негативна реакція, винен прокурор. До того ж кожен її крок і так був під прицілом правоохоронців.

Судді, на думку Ф.Кирстеї, також поквапилися з рішенням, бо просто фізично не могли встигнути ознайомитися з усіма матеріалами справи, щоб у них з’явилась обґрунтована підозра. А те, що судді та прокурори входили до зали засідань через одні двері, порушило принцип рівності сторін.

Суд підтвердив, що при вирішенні питання щодо тримання заявниці законники визнали існування розумних підстав, які дали право вважати, що вона винна в тому, що відбулося. А отже, взяття під варту не порушує вимог §1 ст.5 конвенції.

Разом з тим суд першої інстанції прийняв рішення подовжити строк тримання, але просто повторив попередні аргументи. Вочевидь, там забули про те, що затримання не може бути застосованим як альтернатива покаранню та ґрунтуватися не на фактах. Адже у Страсбурзі вже встановлювали, що навіть короткий термін тримання під вартою повинен переконливо пояснюватися.

Читайте так же:  Стоимость оформления дарственной на квартиру у нотариуса. Составление договора дарения квартиры у нотариуса

Таким чином, навіть той факт, що затримання тривало близько двох місяців, не звільняє юстицію від зобов’язання належним чином обґрунтувати рішення про продовження цього заходу. Так було констатовано порушення §3 ст.5 конвенції.

Недотриманим також визнали §4 цієї статті, оскільки в прокурора під час оскарження арешту було привілейоване становище. Той факт, що він разом із суддею скористався одними дверима, також був не на користь держави.

Можливо, Євросуд констатував би й порушення ст.8 конвенції, спираючись на інтерв’ю прокурора, але в цій частині питання не пройшло всіх національних інстанцій.

Отже, рішення стало ще одним нагадуванням про те, що навіть у дуже емоційних справах не можна забувати про здоровий глузд, особливо суддям. Прокурорам же не варто чинити так, щоб сторона захисту відчувала їх зверхність. За свої помилки юстиція завинила заявниці €5000.

Суддя не був безстороннім під час ухвалення рішення про звільнення заявниці, оскільки за дверима міг «переговорити» з прокурором.

Дубневичі просили відводу судді, оскільки адвокат підслухав розмову прокурора

Адвокат в інтересах фірми «Енергія-Новий Розділ» просив відвести суддю від розгляду його клопотання про зняття арешту з Новороздільської ТЕЦ (кінцеві бенефіціари брати-народні депутати Богдан і Ярослав Дубневичі) та її передачі в управління Національному агентству з розшуку та менеджменту активів, оскільки підслухав розмову детектива та прокурора про те, що цей суддя відмовить у його клопотанні.

Про це йдеться у рішенні судді Солом’янського районного суду міста Києва Вікторії Жовноватюк від 29 липня, яким адвокату відмовлено у відводі слідчого судді Максима Вишняк, повідомляє «Слово і Діло».

У документі вказується, що адвокат Святослав Кравець в інтересах фірми «Енергія-Новий Розділ» подав клопотання про скасування арешту Новороздільської ТЕЦ та її передачі в управління АРМА. Проте, йому у приміщенні суду зі змісту бесіди між прокурором та детективом стало відомо, що слідчий суддя Вишняк відмовить у скасуванні арешту. Тому, на його думку, це є підставою для відводу судді.

Вивчивши заяву, суддя Жовноватюк відмовила у відводі Вишняка. За її словами, під час розгляду нею не було встановлено існування обставин, які б викликали сумнів в неупередженості судді. Також суддя вважає надуманими твердження адвоката Кравця про те, що Вишняк навмисно не розглядає клопотання про скасування арешту. Окрім того, до заяви про відвід заявником не було долучено жодних доказів, підтверджуючи викладені в заяві обставини.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.

У Чернівцях визнали винним адвоката за обіцянку підкупити суддю і прокурора

Інші новини

Чернівецький апеляційний суд визнав адвоката винним у замаху на шахрайське заволодіння коштами, але звільнив від покарання у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 22 березня.

У 2015 році адвокат захищав особу, звинувачену у вбивстві через необережність. Він нібито повідомив матері обвинуваченого, що аби сина не засудили до реального позбавлення волі, треба щоб прокурор орієнтував суд на застосування ст.75 КК, тобто звільнення від відбуття покарання з випробуванням. Але для такого позитивного рішення треба через нього як адвоката передати 1,5 тис. доларів заступнику прокурора Чернівецької області і 500 доларів судді Путильського районного суду.

Після цього мати підзахисного була на прийомі в прокурора, повідомила, що адвокат настирливо вимагає для нього гроші і переконалася, що насправді прокурор грошей не вимагає і не погоджується отримати. Натомість прокурор направив її в кабінет до начальника слідчого відділу прокуратури, де вона написала офіційну заяву, яку прийняли оперативні працівники поліції.

24 березня 2015 року клієнт адвоката був засуджений до трьох років позбавлення волі і звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 3 роки, також стягувалося 90 тис. матеріальної і моральної шкоди.

Насправді адвокат ані з судом, ні з прокурором про надання хабара не домовлявся і гроші в нього не вимагалися. Однак після вироку суду захисник нібито вирішив скористатися ситуацією і продовжив наполягати, щоб клієнт і його мати передали гроші. Адвокат нібито сказав, що суддя перед постановленням вироку надіслав йому «смс-повідомлення», що обвинувачений припустився помилки під час судового засідання, але незважаючи на це, він прийняв рішення в його інтересах.

26 березня біля входу на ринок «Центральний» мати підзахисного передала адвокату 2 тис. доларів. Більша частина грошей була замінена на сувенірні. Після їх отримання адвоката затримали. За версією слідства, він не мав наміру віддавати кошти прокурору і судді, а мав узяти собі. Такі дії його кваліфіковано як шахрайство і підбурення до замаху на надання неправомірної вигоди службовим особам, що займають відповідальне становище.

В суді адвокат вже в ролі обвинуваченого свою вину не визнав. З його слів, матір підзахисного передавали гроші, які він мав віддати потерпілій стороні в якості відшкодування шкоди. Провадження щодо себе він вважає замовним, матір клієнта, яка заявила на нього, – підставною особою, із допомогою якої співробітники поліції та прокуратури сфальсифікували справу.

Суддя і прокурор, для яких начебто передавався хабар, розмови про неправомірну вигоду заперечили. Зі слів прокурора рішення про умовне покарання було прийняте на нараді у прокурора області.

У 2016 році суд адвоката виправдав . Суд зазначав, що мати підзахисного передавала гроші адвокатові, уже попередньо знаючи, що прокурор гроші не вимагав, що вирок проголошений і усвідомлювала, що передає кошти з метою провокації, що виключає кримінальну відповідальність обвинуваченого.

Вирок двічі розглядався апеляційним судом. У грудні 2016 суд визнав адвоката винним у шахрайстві і призначив 2 роки обмеження волі, звільнивши його з іспитовим строком, а також заборонивши на 2 роки займатися адвокатською діяльністю.

19 червня 2018 Верховний суд скасував вирок і призначив новий апеляційний розгляд. Прокурор вимагав засудити адвоката до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла.

При повторному розгляді апеляційний суд визнав неправильним висновок першої інстанції про відсутність складу злочину за ч.1 ст.190 КК – шахрайство.

Доводи про провокацію суд вважає безпідставними, так як саме адвокатом було вчинено активні дії по заволодінню шахрайським способом коштами потерпілої, визначено суму, обставини та умови за яких він нібито має передати гроші, його поведінка не була пасивною, він ініціював спілкування, мав зустрічі з прокурором.

Версія адвоката про намір відшкодування коштів потерпілим у справі його клієнта, як вважає суд, не була підтверджена в ході слідства та судового розгляду будь-якими фактичними даними, оплата його послуг як адвоката була проведена попередньо потерпілою і не оспорюється.

Апеляційний суд вказав, що стороною обвинувачення не було відкрито захисту процесуальні документи, на підставі яких проведено усі негласні слідчі розшукові дії. Ухвала про дозвіл на НСРД була розсекречена і надана під час апеляційного розгляду. Суд визнав цю ухвалу і проведені на її підставі НСРД недопустимими доказами.

Апеляційний скасував вирок першої інстанції і постановив новий, яким визнав адвоката винним у замаху на шахрайство. Цей злочин карається штрафом у 850 грн. Водночас суд звільнив його від покарання у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Добавить комментарий

Ваш адрес электронной почты не будет опубликован.